Головна
Логін:  
Пароль:
  Забув пароль
  Реєстрація
про сайт редколегія автори твори обговорення додати твір
Головна · Твори  
Молодіжні Новини
07.04.2010
Голова центру латиської мови проти викладання у ВНЗ російською
07.04.2010
Вчителям пригрозили кримінальною відповідальністю за статеве виховання
07.04.2010
Для «галочки»
07.04.2010
Життя після навчання за кордоном – повертатися чи залишатися?
07.04.2010
“Career Forum” у Харкові - "Дні кар’єри" в Івано-Франківську
07.04.2010
Здоров’я українських призовників стає усе гіршим
07.04.2010
Прес-конференція "СБУ в університетах Києва і антистудентські репресії"
07.04.2010
Літня школа Європейського інституту журналістики в Празі
06.04.2010
Дебатно-дискусійний клуб «Пошук»: найбільша цінність – людське життя!
06.04.2010
Міжнародний дебатний турнір «FIRE»
Твори
Моя мова
Вячеслав Семенко

Звучить струна, ледь чутно,барвінково,
як вітер подихом її торкнеться.
Отак душа схвильовано озветься,
коли почую українську мову.

Не ту , де наче із зерном полова,
своє й чуже помішане бездумно.
Я чую мову - чисту і розумну,
де діамантом сяє кожне слово.

Яке різномаїття діалектів,
говірок і акцентів,форм розмовних.
Від західних братів єдинокровних--
гуцулів,бойків,буковинців.лемків

до харківських степів,степів донецьких,
де "Добрий день!" вам скаже перехожий...
...А в церкві чути Слово Боже
на українській - мові наших предків.

Сковороди в ній філософські мислі,
Наталки - полтавчанки ніжна пісня,
і Лесиної Мавки із Полісся,
слова Каменяра -- прості і стислі.

Її московський недруг не посміє
назвати "малороським діалектом",
ніхто уже валуєвським декретом
нам,українцям,рота не закриє !
Інші твори автора:
Ще хоч мить !
ПРО БОРЩ І НЕ ТІЛЬКИ
ЗА ТИЖДЕНЬ ДО РОЗСТРІЛУ (До 70-річчя загибелі М. Семенка)
Різнокольорова ніч
* * *
Петриненкове
Пролог
Начало
Дитячий сюрреалізм
Різдвяне
Очищення
Потаємне
Амазонка
Несвідоме
Сентиментальне ретро
Подощове
Неепітафія
А у віконних тінях...
Постзимова мелодрама. Пісня
Любі
Світанок.
Вінсент
Святкове з роздумами.
Призначення
Шанс
Цей нестримний Дон
Відвертість
Осіння мелодрама
* * *
Повернення
Листопадовість
З Дениса Давидова
В чотири рядки - 2
Напиши...
Дубно. Ніч. В котрий раз...
Блискавки-2
Романс про романс
Блискавки
Ноктюрн
Погляд з срібного періоду
В чотири рядки - з гумором і без...
Дежавю
В чотири рядки
Зима
Квіти
Вогонь
Про погоду і " кузькіну мать".
Таємниці лісу
Мовчання пауз
Шукачі бурштину
Усе відновиться...
Нерозсудливість
Триголосся
Орел
Поверхове та глибинне
Творіння
Тобі
Місто
Лише про кольори...
Все просто...
Ранкове
Є любов,подібна...
Вітер
Немирний мир
У Стригуна, у Львові...
Моя земля
Позасвідоме
Російському братові
Хрест
Печена картопля
Симоненкові
Спогад про Переяслав...
Воля
Причетність
Серпневий сонет
Подібні протилежності
Тернопільський етюд
Луновідгук
Без назви
Адамо
Звичай
Мона Ліза
Бездітність
Епілог
Мати
Про вірш,якого ще нема...
Зустріч
В передчутті ранку
Дитя Лотарінгії
Далекодалекобійник
Магічність
Поцілунок
Хто ми ?
Однодумці
Попелюшки
"...в России вечера."
Малишковість

© Copyright: Вячеслав Семенко, 2006

РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію

не закриє! чудові вірші у Вас.

Олександр Грибинюк - 2008/06/25 20:36 »

ЗАУВАЖЕННЯ:  (Додати)

Боже. Так хочеться, щоб так було нині і в кожне завтра. Все таке нормальне в Вашому вірші, таке зрозуміле і Вам і менні. Но, на жаль не всім нашім людям і не свюди. Скільки то нашіх , ніби то мудрих людей, сормиться вживати своєї, НАШОЇ РІДНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ коли то говорять зі своїми дітьми. Навіть в українському телебаченні, до українського народу вживають братньої, все ж таки чужої мови. Скажіть в якій ще державі таке буває?. Незнаю. Я з Вами! Я впевнений, що Бог нам допоможе , щоб ми в себе були собою.

ВасильШляхтич - 2006/11/07 20:48 »

ЗАУВАЖЕННЯ:  (Додати)
Увага!
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
Гарні твори
Колодец
Душа- А
Навколо тебе біль провалля...
Ірина Ковальчук
В подарунок червоні коралі
Ольга Гречина
ДВЕ МИНУТЫ
Оксана Орлова
Размышления в заводской столовой
Григорий Подольский
Вогонь каміна відблиском своїм...
Михайло ДІД
Ты ушел навсегда
Анна Литвин
Коснувшися утром нежным...
Володимир Бондаренко
"Зоря стояла прямо над вертепом"
Юрій Вавринюк
16.11.1994
Малий Сергій

про сайт | редколегія | автори | твори | обговорення | додати твір

Copyright 2005 © Всі права застережено