|
|
|
06.03.2013
Австралія побила п'ятирічний рекорд за темпами зростання економіки |
|
06.03.2013
Блакитна мрія. Видобуток сланцевого газу не знищить українську екологію |
|
06.03.2013
Смерть Чавеса: нафта дорожчає, рейтинг Венесуели - стабільний |
|
06.03.2013
Саркозі заявив, що його можуть змусити повернутися у "смертельно нудну" пол |
|
06.03.2013
Женева-2013: Rolls-Royce представив найшвидший автомобіль марки за всю істо |
|
06.03.2013
Війна за повноваження: Мінекономрозвитку хоче відібрати у МЗС торгові місії |
|
06.03.2013
Путін співчуває народу Венесуели через смерть "близького друга Росії" |
|
06.03.2013
Патріарх Кирило відмовиться святкувати 1025-річчя Хрещення Русі за участюат |
|
06.03.2013
Держдеп США стурбований справою Власенка, вимагаючи поважати результати виб |
|
06.03.2013
Уго Чавес. Біографічна довідка |
|
|
|
|
|
|
Золотисті клени
Ігор Калиниченко
|
|
Люблю вас, золотисті мої клени,
У барвінковім відблиску зеленім,
Коли ви тихо хилитесь до мене
І гладите обличчя молоде.
На вас, мов діаманти, роси чисті
Горять у променистому намисті,
А сонце вимиває в вашім листі
Своє волосся, чисте й золоте.
Подув раптово вітер - й зелен-гілка
Бентежно заспівала, мов сопілка,
Блиснула срібним світлом, наче зірка,
Лягла на стріху вишитим крилом,
Черкнула, як пером, по черепиці,
І відгукнулась у саду синиця,
А ти, моя красуне білолиця,
Така ж струнка, з усміхненим чолом.
Листки щебечуть пісню у повітрі,
Бринять казки у сонячному світлі,
А літа жовті соняхи розквітлі
На землю випромінюють тепло.
Шумлять зелені клени край дороги
Через усі печалі і тривоги,
І лиш берези свої білі ноги
Кладуть бентежно травам на крило.
Тобою, клен, Єсенін милувався,
Тобі Міцкевич сумно усміхався,
Тичина з твоїм станом обнімався,
Рибчинський гарну пісню написав...
Румуни тебе люблять і болгари,
Поляки, чехи, турки і мадяри,
Та лиш в краю, де українські хмари,
Ти краще за всіх інших розцвітав.
Люблю вас, мої клени синьоокі,
Бо всі ви крони маєте широкі,
Обійми ваші ніжні і глибокі,
А шелест листя теплий, як дурман.
Я вам пісні дарую кольорові,
Голублю пальцем віти чорноброві,
Вклоняюсь серцем вашій мудрій мові -
І ллється в душу щастя океан.
Листки зелені - це неначе птиці,
А крила в них блищать, немовби криця,
Вони снаги набралися з криниці
І хочуть тихо злинути увись.
Я їм печально помашу рукою
І крикну, щоб взяли мене з собою,
Але дивлюсь, дивлюсь, що це зі мною?
Листки у небеса не піднялись.
А може ви літаєте у мріях,
У веселково-райдужних завіях,
А потім на своїх зелених віях
Несете море ніжності й любов?
Ну що сказать... Така вже ваша доля.
Шумлять берези, клени і тополі,
А потім листя падає поволі,
Щоб навесні цвіли дерева знов.
Люблю вас, золотисті мої клени,
У барвінковім відблиску зеленім,
Коли багряне листя незлічене
Вкриває всі дороги і сади.
Ви з вітром розмовляєте про весни,
Про те, коли свята любов воскресне,
І світле серце, радісне і чесне,
Забуде пісню смутку і біди.
|
Інші твори автора: |
Станція Мирова |
Яблуко на снігу |
Польові путівці |
В клекоті вишневого світання |
Пам'яті Івана Доценка |
Люблю я свою земленьку |
Прадідова калина |
Не забути ті місячні ночі |
Повертаючись із вирію, лелеки |
Забудь її |
Грозою день зруйнований дощенту |
Понад дорогою крушина |
Спинилось небо в хащах бур'яну |
Розмовляють із вітром тополь сагайдаки |
Прокинулось Любицьке - мила земля |
Червона троянда в твоєму волоссі |
Діамантами небо заквітчане |
Подаруй мені весну, кохана |
Ти знов прийшла в мої барвисті сни |
Тече життя - ігристе божевілля |
Помирає село |
Осінь багряна |
Квітка-Євгенія |
Якби ти була зі мною |
Дорога. Осінь. Сонні явори |
Є. Т. |
Осінній день запав сльозою в душу |
У полі розійшлися три дороги |
Рідна мова |
Весна сховалась у вербових косах |
В тебе серце безцінне й душа золота |
Тихий вечір |
Лише Україна |
Війнуло прохолодою від гір |
Сон |
Свічки каштанів до вікна схилились |
Ходжу, збираю роси на стерні |
Я ждав на зупинці трамваю |
Галичанка |
Там, де звуки тануть без кінця |
Іду по вулиці села |
Рідна мова - предків світлий голос |
Коли встають світанки сині |
На нашій тихій вулиці |
Я вірю, я знаю |
Земля, що батьківською зветься |
Незнайомці |
Я не бидло, я - людина |
Моя Україно, квітучі поля |
Жменька рідної землі |
Вітер липам розчісує коси |
Поезія - це сонце у блакиті |
Оксамитом чистим в цьому імені |
В той час, коли сонце жадане |
Червоні троянди |
Кожний дотик - неначе поема |
Як трепетно звучить твоє ім'я |
Гаптує сонце землю молоду |
Долинка |
Оксані |
Літо. Липень. Тихі верби |
До побачення, Любицьке |
Україна - синь ставків |
Повітря в полі пахне житом |
Я народився на Запоріжжі |
Зоряна дорога |
Любицьке |
Повстанська балада |
Горять вогнем листки на яворах |
Прийшла до нас багряна осінь |
Розіслався в травах вересневий вечір |
Бабине літо |
Відшуміли жнива на колгоспних полях |
Дай мені, доле, краплину кохання |
Зоря над вербою |
Згадай мене |
Вечори на Лісничанському ставку |
Серпень |
Ми серце живимо любов'ю |
Кругом комуністи, а я не боюсь |
І хоч мене чекають втрати |
Я люблю, кохаю вечір |
Рядки на пам’ять |
Про калину та березу |
Не плюй на землю (За Ю. Рибчинським) |
Люблю життя |
Хтось накрапав на небо росинки |
Хмари, розходьтеся |
Я піду у поля, де пшениця росте |
Мальви |
Намалюю твій образ дощем на вікні |
Заліз виноград на черешню |
Берези вдягнули зелені хустини |
Весняний вечір в Любицьких полях |
Полтавщино кохана (Пам'яті Дмитра Луценка) |
Серпанком далі оповиті |
Тільки б ти щасливою була |
Хилить вітер |
Блукає в травах тепле літо |
Білокрилі лелеки |
Дуже кепсько і недобре |
Дув холодний вітер з Фінської затоки |
Засяяли білі лампадки бузкові |
Ніде не краще, ніж в моїм краю |
Весняна пісня |
За тижнями роки ідуть невпинно |
Дівчина дуже рідкісної вроди |
Вітер цілує дерева в саду |
Хоч у душах багато облуди |
Люблю село |
Уже не стогне Дніпр широкий |
Моя земля полита кров'ю |
Коли в грізний час підіймаються руки |
Самоспалений |
Блукаю даллю синьою |
П'ятнадцять років Любицьке у серці |
Щасливий час, натхнення мить |
Даль Гуляйпільщини |
Другу ніч не видно зір на небі |
Ми патріоти тільки на словах |
Моє серце належить тобі |
Люблю траву зелену на лугах |
Тихо в душу вітерець подув |
Кохаю не лише за гарну вроду |
Анастасія |
Українські берези |
Врятуй мене, моє кохання |
Я так люблю зелений дзвін барвінку |
Подивися, друже, все навкруг чудове |
Пам'яті В'ячеслава Чорновола |
Блакитний степ, дзвінке ясноголосся |
Вода із Василевської криниці |
В місті далекім ночами все сниться |
Не згасне сонце нашого кохання |
Облетів у саду дивоцвіт |
Прийшла весна |
Плекаймо добро і надію |
До чого докотилась, Україно? |
В краю, де в полях тихо в'ється |
Абрикосом зацвів рідний край навесні |
Нестиму я в душі вкраїнський стяг |
Не бував я в чужинських краях |
Засміялось сонце над степами |
Защебечуть джерела, немов солов'ї |
Люблю тебе, блакитно-жовтий стяг |
Квітка-Україна |
Чого ми відцурались Батьківщини |
В моє вікно шепоче липа |
Моя Україна |
Пливуть в минуле зустрічі і дати |
Вкриває небо шовком ночі |
В тихім леті доріг |
Бабусин милий двір |
Там, де мов струна, бринить потік |
Братам-українцям |
Мої діди в УПА не воювали |
|
|
|
© Copyright: Ігор Калиниченко, 3893 |
|
РЕЦЕНЗІЇДодати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|