Головна
Логін:  
Пароль:
  Забув пароль
  Реєстрація
про сайт редколегія автори твори обговорення додати твір
Головна · Твори  
Молодіжні Новини
09.06.2009
«Батьківщина молода» за здорове майбутнє без тютюнового диму
09.06.2009
У Львові з'являться 80 паркомісць для велосипедів
09.06.2009
Дискусія в російському Посольстві
09.06.2009
Часта зміна місця проживання штовхає до суїциду
09.06.2009
Апельсиновий Крим
09.06.2009
Молоді українці-берлінці презентували українську діаспору
09.06.2009
Міжнародний табір “Співдружність. Діалог культур”
09.06.2009
У Києві вдруге пройде «ЗДОРОВенний Квест»
09.06.2009
В Івано-Франківську пройде мультифестиваль "Студентська республіка 2009"
09.06.2009
У початковій школі Англії прочитали лекцію про Елтона Джона
Твори
СОБАЧЕ ЖИТТЯ
НЕСТОР


Як можна не вити,
Коли нема радості,
Коли кровоточить серце,
Настромлене
На кострубату палю буденності?
Коли дух
Припнутий до порогу
Важким ланцюгом дріб‘язкових проблем?
Що це за гидка музика?
Це
Ланка
Об ланку
Бряжчить
Твій ланцюг,
Зплетений
Зі страху,
Лінощів
І марноти
Так міцно,
Що
Розірвати його несила,
І для звільнення
Потрібен відчайдушний
Стрибок у сторону,
Протилежну до цвяха,
Яким твій ланц прибитий.
Бо той,
Хто прикував тебе -
Ніколи не прийде
Розрубати твої пута,
Ніколи

Не зніме нашийника,
Якого вдяг
І міцно затягнув на горлі,
Прирікши тебе
На
Собаче життя.
Тобі не набридло
Бути шавкою?
За миску пісної юшки
Служити своєму панові?
Та ж він паном твоїм
Є лиш тому,
Що прикував тебе до свого порогу.
Кому ти
Хочеш зберегти вірність?
Яким би достойним ти не був-
Без свободи
Усі твої чесноти
Придатні лише для того,
Щоб зробити з тебе раба
виховують тебе батогом і голодом,
Тому ти чорно заздриш свиням,
Котрих не б'ють
І годують досхочу.
О,
Недолуге створіння!
Воли
Заздрять коням,
Що носять своїх вершників,
Коти
Заздрять яструбам,
Котрі літають, полюючи на пташок,
А ти

Заздриш свиням !
Краще вже
Залишайся до скону собакою:

Добрий господар
хоч закопає в землю
Твоє задубіле тіло.
А свинячу могилу чи хтось бачив?
Таке твоє життя собаче:
Вити щоночі
У своїй
Встеленій уламками кісток,
жмутками шерсті і сотнями бліх буді,
Сидячи настромленим на палю.
О нещасний,
Це навіть на паля,
А цвях,
Що муляє тобі зад.
Тобі боляче -
Ось ти й виєш на місяць,
Бо нема більш кому пожалітись .
А не встаєш,
Бо напевно,
Не так вже й боляче.
Страх самостійності і лінощі -
Ось тобі твоя біда !
Навіть коти
Зневажають тебе,
Бо ходять скрізь, де забажають,
Оминаючи лиш той клапоть землі,
Куди дістає твій ланцюг.
Тому ти
Так ненавидиш котів,

Ревнуєш їх до господаря.
Бо хочеш,
Щоб частували батогом лиш тебе,
Щоб місяць щоночі
Тільки твою сумну жалісливу пісню слухав.

Кожен,
Хто згодився
На собаче життя,
Ліниво та ображено
Погавкує на світ довкола,
А коли з’являється пан -
Заходиться дзявкотінням,
Улесливо озираючись на господаря,
Очікуючи його схвалення.
Собака -
Єдине створіння, котре
при цьому вихляє хвостом,
І лиш за це її треба
Час від часу бити.
Бо ж побитий пес
Деколи наважується
Втікати від свого пана,
Зриваючись із припони,
Наводячи страх на всіх,
Хто трапляється на шляху.
І хоч на шиї в нього
Теліпається, подзвонюючи,
Шматок обірваного ланцюга,
Нагадуючи про безславне минуле, -
Всі
Сахаються !
Бо відчувають

Щось нове,
Що з’явилося в ньому,
Що вирує навколо нього,
Що палахкотить в його очах,
Усі бачать
Що він звільнився !
Всіх лякає його свобода,

Бо самі вони не є вільними!
Вони бачать,
Що він не скажений,
не дикий, не очманілий від свободи.
Всі бачать нарешті,
Що він не пес, а людина !
Людина,
Що була
Собакою,
А стала на шлях
Від тварини до надлюдини.
І всі,
Хто дотепер ще припнутий, -
Заздрять вже не свиням,
Котам чи волам -
Вони заздрять тобі,
Бо ти звільнився.
Тому
Ти чуєш
Їх розпачливо - сумний гавкіт.
Тікай звідси,
Не зупиняйся,
І не озирайся,
Бо ще дуже багато
Є на цім світі ланцюгів.
Ще дуже багато є гицлів,
Котрі полюватимуть на тебе,
Щоб припнути
І вбити.
Тож
Тікай щодуху,
Не дай Боже тобі повернутись !
Інші твори автора:
Колискова для сина
Серпень
ВЕСНЯНА ГРОЗА
БАНЗАЙ
під дубом
Мамай
Життя- есей!
Бо не тебе - війну я обираю!
закрита церква
літня злива
орбіти
осінь
вітер
ностальгія
Чого не казав Заратустра
брага
-Що є для тебе вічність?
Ти чуєш?
Скажи, мій Батьку...
ДО НАЦІЇ
береги Стіксу
янголи із брудними ногами
вербі посв'ячую...
страта
хміль
Що це?
чому б?...
Світ ліхтаря
безсилля
без назви
протяг
iгноруючи час...
у небi нiчному
сила
смеркає...

© Copyright: НЕСТОР, 2008

РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
Увага!
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
Гарні твори
Чому?
Оксана Вишневська
Усі ми
Володимир Архипенко
Вмирала мати
Тетяна Левицька
Бензин
Олександр Гонтар
Як сяє сонце...
Анна Лугарева
Вогонь
Вячеслав Семенко
[ А в е ]
Василь Роман
12.01.1995
Малий Сергій
Fantasy
Роман Повзик
Анні Дущак
Віталій Писарюк

про сайт | редколегія | автори | твори | обговорення | додати твір

Copyright 2005 © Всі права застережено