Головна
Логін:  
Пароль:
  Забув пароль
  Реєстрація
про сайт редколегія автори твори обговорення додати твір
Головна · Твори  
Молодіжні Новини
06.03.2013
Австралія побила п'ятирічний рекорд за темпами зростання економіки
06.03.2013
Блакитна мрія. Видобуток сланцевого газу не знищить українську екологію
06.03.2013
Смерть Чавеса: нафта дорожчає, рейтинг Венесуели - стабільний
06.03.2013
Саркозі заявив, що його можуть змусити повернутися у "смертельно нудну" пол
06.03.2013
Женева-2013: Rolls-Royce представив найшвидший автомобіль марки за всю істо
06.03.2013
Війна за повноваження: Мінекономрозвитку хоче відібрати у МЗС торгові місії
06.03.2013
Путін співчуває народу Венесуели через смерть "близького друга Росії"
06.03.2013
Патріарх Кирило відмовиться святкувати 1025-річчя Хрещення Русі за участюат
06.03.2013
Держдеп США стурбований справою Власенка, вимагаючи поважати результати виб
06.03.2013
Уго Чавес. Біографічна довідка
Твори
На нашій тихій вулиці
Ігор Калиниченко

На нашій тихій вулиці
Дощами небо хмуриться,
І айстри, і півонії
Скидають пелюстки.
Тополя одинокая
До клена тихо тулиться,
Й горять осіннім полум'ям
На ясенах листки.

У золотистім мариві
Цвітуть п'янкі петунії,
Чарує і захоплює
Прекрасний аромат.
Зірки горять трояндами
У теплі ночі юнії,
Й росинка кожна світиться,
Мов чистий діамант.

На нашій тихій вулиці
Тендітно віє ласкою,
І райдуги, як золото,
Блищать після дощу.
Тут весни синьоокії
Цвітуть навколо казкою,
Й селяни всіх запрошують
Відвідати борщу.

Як вечір розливається
У травах закосичених,
Співають на два голоса
Пташки і скрипалі,
Стрічають наших парубків
Дівчаточка заквітчані,
І більш такої вулиці
Немає на землі.
Інші твори автора:
Станція Мирова
Яблуко на снігу
Польові путівці
В клекоті вишневого світання
Пам'яті Івана Доценка
Люблю я свою земленьку
Прадідова калина
Не забути ті місячні ночі
Повертаючись із вирію, лелеки
Забудь її
Грозою день зруйнований дощенту
Понад дорогою крушина
Спинилось небо в хащах бур'яну
Розмовляють із вітром тополь сагайдаки
Прокинулось Любицьке - мила земля
Червона троянда в твоєму волоссі
Діамантами небо заквітчане
Подаруй мені весну, кохана
Ти знов прийшла в мої барвисті сни
Тече життя - ігристе божевілля
Помирає село
Осінь багряна
Квітка-Євгенія
Якби ти була зі мною
Дорога. Осінь. Сонні явори
Є. Т.
Осінній день запав сльозою в душу
У полі розійшлися три дороги
Рідна мова
Весна сховалась у вербових косах
В тебе серце безцінне й душа золота
Тихий вечір
Лише Україна
Війнуло прохолодою від гір
Сон
Свічки каштанів до вікна схилились
Ходжу, збираю роси на стерні
Я ждав на зупинці трамваю
Галичанка
Там, де звуки тануть без кінця
Іду по вулиці села
Рідна мова - предків світлий голос
Коли встають світанки сині
Я вірю, я знаю
Земля, що батьківською зветься
Золотисті клени
Незнайомці
Я не бидло, я - людина
Моя Україно, квітучі поля
Жменька рідної землі
Вітер липам розчісує коси
Поезія - це сонце у блакиті
Оксамитом чистим в цьому імені
В той час, коли сонце жадане
Червоні троянди
Кожний дотик - неначе поема
Як трепетно звучить твоє ім'я
Гаптує сонце землю молоду
Долинка
Оксані
Літо. Липень. Тихі верби
До побачення, Любицьке
Україна - синь ставків
Повітря в полі пахне житом
Я народився на Запоріжжі
Зоряна дорога
Любицьке
Повстанська балада
Горять вогнем листки на яворах
Прийшла до нас багряна осінь
Розіслався в травах вересневий вечір
Бабине літо
Відшуміли жнива на колгоспних полях
Дай мені, доле, краплину кохання
Зоря над вербою
Згадай мене
Вечори на Лісничанському ставку
Серпень
Ми серце живимо любов'ю
Кругом комуністи, а я не боюсь
І хоч мене чекають втрати
Я люблю, кохаю вечір
Рядки на пам’ять
Про калину та березу
Не плюй на землю (За Ю. Рибчинським)
Люблю життя
Хтось накрапав на небо росинки
Хмари, розходьтеся
Я піду у поля, де пшениця росте
Мальви
Намалюю твій образ дощем на вікні
Заліз виноград на черешню
Берези вдягнули зелені хустини
Весняний вечір в Любицьких полях
Полтавщино кохана (Пам'яті Дмитра Луценка)
Серпанком далі оповиті
Тільки б ти щасливою була
Хилить вітер
Блукає в травах тепле літо
Білокрилі лелеки
Дуже кепсько і недобре
Дув холодний вітер з Фінської затоки
Засяяли білі лампадки бузкові
Ніде не краще, ніж в моїм краю
Весняна пісня
За тижнями роки ідуть невпинно
Дівчина дуже рідкісної вроди
Вітер цілує дерева в саду
Хоч у душах багато облуди
Люблю село
Уже не стогне Дніпр широкий
Моя земля полита кров'ю
Коли в грізний час підіймаються руки
Самоспалений
Блукаю даллю синьою
П'ятнадцять років Любицьке у серці
Щасливий час, натхнення мить
Даль Гуляйпільщини
Другу ніч не видно зір на небі
Ми патріоти тільки на словах
Моє серце належить тобі
Люблю траву зелену на лугах
Тихо в душу вітерець подув
Кохаю не лише за гарну вроду
Анастасія
Українські берези
Врятуй мене, моє кохання
Я так люблю зелений дзвін барвінку
Подивися, друже, все навкруг чудове
Пам'яті В'ячеслава Чорновола
Блакитний степ, дзвінке ясноголосся
Вода із Василевської криниці
В місті далекім ночами все сниться
Не згасне сонце нашого кохання
Облетів у саду дивоцвіт
Прийшла весна
Плекаймо добро і надію
До чого докотилась, Україно?
В краю, де в полях тихо в'ється
Абрикосом зацвів рідний край навесні
Нестиму я в душі вкраїнський стяг
Не бував я в чужинських краях
Засміялось сонце над степами
Защебечуть джерела, немов солов'ї
Люблю тебе, блакитно-жовтий стяг
Квітка-Україна
Чого ми відцурались Батьківщини
В моє вікно шепоче липа
Моя Україна
Пливуть в минуле зустрічі і дати
Вкриває небо шовком ночі
В тихім леті доріг
Бабусин милий двір
Там, де мов струна, бринить потік
Братам-українцям
Мої діди в УПА не воювали

© Copyright: Ігор Калиниченко, 4020

РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію

Дуже гарно написано...Чудовий вірш...
Дякую!

Ігор Волощук - 2010/11/29 10:05 »

ЗАУВАЖЕННЯ:  (Додати)

Так гарно!Мова піснею ллється! Всього найкращого!

Людмила Дзвонок - 2010/10/10 16:58 »

ЗАУВАЖЕННЯ:  (Додати)
Увага!
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
Гарні твори
На конкурс “Только б не было войны» ( укр)
KОСТЯНТИН ПАВЛЯК
Благання України
Василь Мартинюк
Одиночества печать.
Сергій Васильєв
мой приговор
Галина Недашківська
Роздум
Олександр Коломієць
ПОКИ БУВ ЖИВИЙ
леонід ружинський
Другу
Наташа Павленко
джентельмени і леді
Роман Штігер
Сказка «Вот тебе и ничего себе»
Матильда Кошкина
Мне стало в пору пугалом стоять
Юрий Лопатеев

про сайт | редколегія | автори | твори | обговорення | додати твір

Copyright 2005 © Всі права застережено