 |
|
|
|
06.03.2013
Австралія побила п'ятирічний рекорд за темпами зростання економіки |
|
06.03.2013
Блакитна мрія. Видобуток сланцевого газу не знищить українську екологію |
|
06.03.2013
Смерть Чавеса: нафта дорожчає, рейтинг Венесуели - стабільний |
|
06.03.2013
Саркозі заявив, що його можуть змусити повернутися у "смертельно нудну" пол |
|
06.03.2013
Женева-2013: Rolls-Royce представив найшвидший автомобіль марки за всю істо |
|
06.03.2013
Війна за повноваження: Мінекономрозвитку хоче відібрати у МЗС торгові місії |
|
06.03.2013
Путін співчуває народу Венесуели через смерть "близького друга Росії" |
|
06.03.2013
Патріарх Кирило відмовиться святкувати 1025-річчя Хрещення Русі за участюат |
|
06.03.2013
Держдеп США стурбований справою Власенка, вимагаючи поважати результати виб |
|
06.03.2013
Уго Чавес. Біографічна довідка |
|
|
|
|
|
|
|
Мої діди в УПА не воювали
Ігор Калиниченко
|
|
Мої діди в УПА не воювали,
Мій батько української не знав.
Але я завжди, щоб там не казали,
Козацький прапор високо тримав!
В моїм селі квітує буйно суржик,
А в місті мова Пушкіна живе.
Та я плекаю, мов чарівну ружу,
Вкраїнське слово, чисте й осяйне.
Ніколи не вдягав я вишиванки,
Мене не бачив злотоверхий Львів.
Але щодня, щовечора, щоранку
Живе в моєму серці рідний спів.
Кругом бур'ян й духовнії руїни,
Але, без нарікань і каяття
Люблю я свою неньку-Україну
Усім єством, сильніше за життя! |
| Інші твори автора: |
| Станція Мирова |
| Яблуко на снігу |
| Польові путівці |
| В клекоті вишневого світання |
| Пам'яті Івана Доценка |
| Люблю я свою земленьку |
| Прадідова калина |
| Не забути ті місячні ночі |
| Повертаючись із вирію, лелеки |
| Забудь її |
| Грозою день зруйнований дощенту |
| Понад дорогою крушина |
| Спинилось небо в хащах бур'яну |
| Розмовляють із вітром тополь сагайдаки |
| Прокинулось Любицьке - мила земля |
| Червона троянда в твоєму волоссі |
| Діамантами небо заквітчане |
| Подаруй мені весну, кохана |
| Ти знов прийшла в мої барвисті сни |
| Тече життя - ігристе божевілля |
| Помирає село |
| Осінь багряна |
| Квітка-Євгенія |
| Якби ти була зі мною |
| Дорога. Осінь. Сонні явори |
| Є. Т. |
| Осінній день запав сльозою в душу |
| У полі розійшлися три дороги |
| Рідна мова |
| Весна сховалась у вербових косах |
| В тебе серце безцінне й душа золота |
| Тихий вечір |
| Лише Україна |
| Війнуло прохолодою від гір |
| Сон |
| Свічки каштанів до вікна схилились |
| Ходжу, збираю роси на стерні |
| Я ждав на зупинці трамваю |
| Галичанка |
| Там, де звуки тануть без кінця |
| Іду по вулиці села |
| Рідна мова - предків світлий голос |
| Коли встають світанки сині |
| На нашій тихій вулиці |
| Я вірю, я знаю |
| Земля, що батьківською зветься |
| Золотисті клени |
| Незнайомці |
| Я не бидло, я - людина |
| Моя Україно, квітучі поля |
| Жменька рідної землі |
| Вітер липам розчісує коси |
| Поезія - це сонце у блакиті |
| Оксамитом чистим в цьому імені |
| В той час, коли сонце жадане |
| Червоні троянди |
| Кожний дотик - неначе поема |
| Як трепетно звучить твоє ім'я |
| Гаптує сонце землю молоду |
| Долинка |
| Оксані |
| Літо. Липень. Тихі верби |
| До побачення, Любицьке |
| Україна - синь ставків |
| Повітря в полі пахне житом |
| Я народився на Запоріжжі |
| Зоряна дорога |
| Любицьке |
| Повстанська балада |
| Горять вогнем листки на яворах |
| Прийшла до нас багряна осінь |
| Розіслався в травах вересневий вечір |
| Бабине літо |
| Відшуміли жнива на колгоспних полях |
| Дай мені, доле, краплину кохання |
| Зоря над вербою |
| Згадай мене |
| Вечори на Лісничанському ставку |
| Серпень |
| Ми серце живимо любов'ю |
| Кругом комуністи, а я не боюсь |
| І хоч мене чекають втрати |
| Я люблю, кохаю вечір |
| Рядки на пам’ять |
| Про калину та березу |
| Не плюй на землю (За Ю. Рибчинським) |
| Люблю життя |
| Хтось накрапав на небо росинки |
| Хмари, розходьтеся |
| Я піду у поля, де пшениця росте |
| Мальви |
| Намалюю твій образ дощем на вікні |
| Заліз виноград на черешню |
| Берези вдягнули зелені хустини |
| Весняний вечір в Любицьких полях |
| Полтавщино кохана (Пам'яті Дмитра Луценка) |
| Серпанком далі оповиті |
| Тільки б ти щасливою була |
| Хилить вітер |
| Блукає в травах тепле літо |
| Білокрилі лелеки |
| Дуже кепсько і недобре |
| Дув холодний вітер з Фінської затоки |
| Засяяли білі лампадки бузкові |
| Ніде не краще, ніж в моїм краю |
| Весняна пісня |
| За тижнями роки ідуть невпинно |
| Дівчина дуже рідкісної вроди |
| Вітер цілує дерева в саду |
| Хоч у душах багато облуди |
| Люблю село |
| Уже не стогне Дніпр широкий |
| Моя земля полита кров'ю |
| Коли в грізний час підіймаються руки |
| Самоспалений |
| Блукаю даллю синьою |
| П'ятнадцять років Любицьке у серці |
| Щасливий час, натхнення мить |
| Даль Гуляйпільщини |
| Другу ніч не видно зір на небі |
| Ми патріоти тільки на словах |
| Моє серце належить тобі |
| Люблю траву зелену на лугах |
| Тихо в душу вітерець подув |
| Кохаю не лише за гарну вроду |
| Анастасія |
| Українські берези |
| Врятуй мене, моє кохання |
| Я так люблю зелений дзвін барвінку |
| Подивися, друже, все навкруг чудове |
| Пам'яті В'ячеслава Чорновола |
| Блакитний степ, дзвінке ясноголосся |
| Вода із Василевської криниці |
| В місті далекім ночами все сниться |
| Не згасне сонце нашого кохання |
| Облетів у саду дивоцвіт |
| Прийшла весна |
| Плекаймо добро і надію |
| До чого докотилась, Україно? |
| В краю, де в полях тихо в'ється |
| Абрикосом зацвів рідний край навесні |
| Нестиму я в душі вкраїнський стяг |
| Не бував я в чужинських краях |
| Засміялось сонце над степами |
| Защебечуть джерела, немов солов'ї |
| Люблю тебе, блакитно-жовтий стяг |
| Квітка-Україна |
| Чого ми відцурались Батьківщини |
| В моє вікно шепоче липа |
| Моя Україна |
| Пливуть в минуле зустрічі і дати |
| Вкриває небо шовком ночі |
| В тихім леті доріг |
| Бабусин милий двір |
| Там, де мов струна, бринить потік |
| Братам-українцям |
|
|
|
| © Copyright: Ігор Калиниченко, 2008 |
|
РЕЦЕНЗІЇДодати рецензію
|
|
|
"злотоверхий Львів" автор справді не був в Львові. Львів ніякий не золотоверхий. На місті автора я б поміняв слово золотоверхий.
Ігор Рюрикович - 2012/10/15 20:23 »
|
|
|
|
це просто шедевр!
Валентин Червоний - 2012/09/04 00:11 »
|
|
|
|
В моїм селі квітує буйно суржик,
А в місті мова Пушкіна живе.
Та я плекаю, мов чарівну ружу,
Вкраїнське слово, чисте й осяйне.
Геннадій Овруцький - 2011/06/13 12:03 »
|
|
|
|
супер вірш дуже вдало заримовано рідко такі вірші є, в принципі більше ста віршів написав, молодець.
юрій підвінський - 2009/07/29 12:11 »
|
|
|
|
Шикарно! Мої діди теж в УПА не воювали, до Львова все ж варто поїхати, бо місто гарне й народ досить толерантний та привітний, і вишиванка Вам була б явно до лиця, козаки в вишиванках ходили! Вірш чудовий! Я в захваті від Вашої творчості!
Оксана Вишневська - 2009/01/24 23:53 »
|
|
|
|
Блін. В натурі, вірш просто відмінний. Надрукувати великими літерами і в морду, в мордяру кожному м...й....в... депутату України, неважливо якого рангу!!! Нехай вчать Правильну літературу, як забули (а багато хто й не знали) хто їх обирав, якому народу, і якій Державі служити мають, с.... Дякую, щиросердно!
СергійЧереп - 2008/05/27 22:36 »
|
|
|
|
Кругом бурян й духовнії руїни,
Але, без нарікань і каяття
Люблю я свою неньку-Україну
Усім єством, сильніше за життя!
Не могла обійтись без епіграфу, що попав в самісіньку 10 мого серця!!!
ОлесяБілоцвіт - 218/04/28 12:07 »
|
|
|
|
Браво, цей вірш дуже близький мені по духу. Дуже вклика повага Вам за такі вірші!
Максим Волохань - 2008/04/02 14:42 »
|
|
|
|
супер ) хороший вірш
Згарда Тетяна - 2008/03/19 10:24 »
|
|
|
|
Молодець! Аби ще й писати вірші міг...
ОлександрКолісник - 2008/03/18 21:49 »
|
|
|
|
Кланяюсь Вам, Пане Ігоре і щиро дякую за так чудовий вірш в якому все наше українство звучить як святість. Таких людей, як Ви потребує вся НАША УКРАЇНА. За ВАШЕ ВЕЛИКЕ Я, за любов до свого прийміть, рошу, мої вітання. Бажаю Вам всіляких успіхів. Будьмо! З Богом!
ВасильШляхтич - 2008/03/12 18:01 »
|
| ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
| |
|
Ви,певно, навчалися на історичному по-справжньому.
Молодець! Я не можу не віддати переваги Вашим віршам.Душевно,просто,щиро. Спасибі ,Вам!
В моєму місті теж панує суржик.Але мову люблю, як і всі ті ,хто шанує свій народ.Хіба можна не любити мову свого народу?
З повагою,Риндова Лариса
ЛарисаРындова - 2008/03/18 18:51
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|
