|
|
|
07.04.2010
Голова центру латиської мови проти викладання у ВНЗ російською |
|
07.04.2010
Вчителям пригрозили кримінальною відповідальністю за статеве виховання |
|
07.04.2010
Для «галочки» |
|
07.04.2010
Життя після навчання за кордоном – повертатися чи залишатися? |
|
07.04.2010
“Career Forum” у Харкові - "Дні кар’єри" в Івано-Франківську |
|
07.04.2010
Здоров’я українських призовників стає усе гіршим |
|
07.04.2010
Прес-конференція "СБУ в університетах Києва і антистудентські репресії" |
|
07.04.2010
Літня школа Європейського інституту журналістики в Празі |
|
06.04.2010
Дебатно-дискусійний клуб «Пошук»: найбільша цінність – людське життя! |
|
06.04.2010
Міжнародний дебатний турнір «FIRE» |
|
|
|
|
|
|
Постзимова мелодрама. Пісня
Вячеслав Семенко
|
|
Він падав із чорного неба,
такий березневий і пізній,
і знав, що його вже не треба,
як ноти заспіваній пісні.
Задумано і прямовисно
він падав на стомлене місто.
ПРИСПІВ:
І тільки мереживо сніг наснує,
собі нагадає з ним кожен своє:
хто білий обрус на святковім столі,
хто саван на тілі останніх надій.
Цей сніг не святий і не грішний,
як чиста сторінка - ця площа.
На ній епітафію пише
слідами байдужість дівоча.
Я прошу холодного неба:
сліди замітати не треба.
ПРИСПІВ:
І тільки мереживо сніг наснує,
собі нагадає з ним кожен своє:
хто білий обрус на святковім столі,
хто саван на тілі останніх надій. |
|
|
|
© Copyright: Вячеслав Семенко, 2008 |
|
РЕЦЕНЗІЇДодати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|