тихо ллється проміння на голову
у думках поклоніння плачу
в стравоході котлети несолені
а у мозку насіння хвощу
проростає шляхами нейронними
перетворює думи у літери
що були в потойбіччі схоронені
і посипані мертвими квітами
що були ембріонами мертвими
народившись із пасма електрики
після суду лежати б їм стертими
без слідів зародкової метрики
проростає насіння із м‘язами
і наповнює сенсом трицепси
супроводжуючись метастазами
при яскравому повному місяці
покривають бруньки голову
зацвітатимуть білими квітами
між речами самотньо так
знову я
викарбовую суму літери