|
|
|
13.03.2009
48-річна китаянка відправилася вчитися до початкової школи |
|
13.03.2009
Оголошено тендер на місце проведення фіналу Студреспубліки-2009 |
|
13.03.2009
Тренінговий курс «Peace Bag for Europe» |
|
13.03.2009
МОН занепокоєне зростанням правопорушень у підлітковому середовищі |
|
13.03.2009
Криза переводить школи в США на 4-денне навчання |
|
13.03.2009
«Демократичний Альянс» у Будапешті |
|
13.03.2009
Визначено переможців конкурсу творчості для дітей з ДЦП |
|
13.03.2009
Тренінг „Формування та розвиток лідерських якостей” |
|
13.03.2009
Українських дітей в школах годують забороненими продуктами |
|
13.03.2009
29 років перемог! |
|
|
|
|
|
|
07_Хотів сказати, що люблю! 31 грудня 2007 р.,(почав) 3 січня 2008 р., 2:15:31(закінчив)
Петро Білей
|
|
Хотів сказати: я Вас люблю,
ночами я погано сплю.
Що я не можу вже без Вас,
та не достукався до Вас.
Я Вас любив більш ніж себе,
для мене Ви були б святе.
Я намагався Вам сказати,
лиш з вами можу я співати.
Хотів щоб Ви мене почули,
та Ви далеко десь вже були.
Мене і слухали, й не чули,
про мене Ви давно забули.
Я намагався залишитись на одинці,
щоб розказати Вам, що в серединці.
До Вас підходив так і так,
довбавсь об лід, як той дурак.
Побачити мене Ви не змогли,
до дому з іншим Ви пішли.
В душі глибоку рану получив,
та в серці Вас я знов простив.
Я Вас давно хотів забути,
не зміг без Вас й три дня пробути.
Щоб тихо не подумав я про-себе,
не зміг навчитись жить без тебе.
Я сам уже заплутався в собі,
не знаю й сам, сказати що тобі?
На дві частини наче поділився,
від цього сам в собі я розгубився.
Одна частина каже йти завжди до Вас,
а друга: все забудь, пройшов той час.
Коли потрібно було щось робити,
коли ще міг я щось змінити.
Що не достойні Ви мене,
та думав я, що це усе пусте.
Я в Вас побачив те, що не хватало,
і серце моє Вам до ніг упало.
З землі його Ви не підняли,
ногою ж Ви не-чайно стали.
Пробили трошки каблуком,
та не залилось воно злом.
До Вас не можу більш на Ти,
неначе впали всі мости.
Що нас із Вами об’єднали,
що в душу мою біль послали.
Багато раз у Вас розчарувався,
та знов до Вас я повертався.
Не знаю нащо це робив,
себе я чуть не погубив.
Не маю сили вже старатись,
я Вас не можу більше добиватись.
Гірка печаль з душі пішла,
та посмішка взамін прийшла.
Подумав я, що так буде й надалі,
та посмішка вернулась до печалі.
Подумав може вийде хоть в цей раз,
тому я знов пішов побачить Вас.
Побачивши мене Ви закричали,
та з посмішкою Ви весело привітали.
Та радість в тебе довго не тривала,
ти навіть й слова в мене не спитала.
Відкрилась в мене потім сильна рана,
до дому Ви пішли із ким ось п’яна.
Дивитись я на це не зміг,
та потім знову геть від Вас побіг.
Тепер я зовсім в собі розгубився,
на Вас я б краще не дивився.
Піду я в світ шукати іншу долю,
найду її, як у лісі ту Тополю.
Підете Ви, та буде в Вас своя дорога.
Я раджу Вам ідіть нею до Бога.
Пробачте, якщо щось сказав не так,
напевно просто був тоді дурак.
|
|
|
|
© Copyright: Петро Білей, 2008 |
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|