|
|
|
16.02.2010
МОН вирішило дати заробити на студентах-контрактниках |
|
16.02.2010
Семінар «Гендер у політиці 2010» у Будапешті |
|
16.02.2010
УМФ пропонує участь у міжнародних молодіжних заходах |
|
16.02.2010
Від збоченців-єзуїтів постраждали більше ста учнів німецької гімназії |
|
16.02.2010
Жириновський порадив Калузьким студентам бути хитрими |
|
16.02.2010
Волонтерські табори – весна 2010 |
|
16.02.2010
Aegee winter quest: квест історичними місцями Києва |
|
16.02.2010
ІІ регіональний дебатний турнір "ВІКНО У СВІТ" |
|
16.02.2010
15-та річниця AEGEE-Kyiv |
|
16.02.2010
Молодим інвалідам Донецька допоможуть з роботою |
|
|
|
|
|
|
Подивись: я іду!
Тетяна Левицька
|
|
Посивів листопад
І змішався із вітром колючим.
Лише в пам’яті сад
Залишився рожево квітучим.
Ми вплітали у сад
Наші мрії, як стрічки у коси.
Налетів снігопад,
Спопеливши юності роси.
Подивись: я іду!
Крізь тумани, зливи та грози.
Може, щастя знайду,
Може, горе, розлуку і сльози.
Знаю, точно в снігах
Я залишу смуток останній.
І, як зранений птах,
Прилечу в твоє серце, коханий.
А якщо заметуть
Хуртовини дороги до тебе,
Мої очі знайдуть
Шлях єдиний у зорянім небі.
І, побачившись знов,
Будемо пити журбу до нестями.
Й наша перша любов
Сполохне молодими садами.
Подивись: я іду!
Крізь тумани, зливи та грози.
Може, щастя знайду,
Може, горе, розлуку і сльози.
Знаю, точно в снігах
Я залишу смуток останній.
І, як зранений птах,
Прилечу в твоє серце, коханий.
|
Інші твори автора: |
Поцілунок |
Вiдлига |
Ничья |
Озеро любові |
*** |
Птах |
Сосед |
Сiмейнi вади |
Не судилось |
Випадок у метро |
Побачення |
Любов у кулачках |
Коштовний свiт |
Запрошення |
Якби я знала |
Бабин Яр |
Откровение |
Сон |
Гумореска Про дієти |
Вспомни |
Спи, моя донечко |
Моя Україна |
Сповiдь |
Татьяна |
В услуженье сатаны |
Валентинка |
Родич |
До щастя |
Годi тобi, мамо! |
Гумореска Сварка |
Бусинка |
Зарплата |
Блудный муж |
Правда про матір |
Прощание |
Ой, Люба, Люба |
Реквием |
Чайка |
Меланхолия |
"Любила, не стыжусь признаться..." |
Дзеркало душі |
Лише музика |
Стихійне лихо |
"Чому ж я плачу, а немає сліз?" |
Агонія |
"Не кажи, що назавжди її розлюбив..." |
"Розкажи мені, сестро..." |
"Ой, та чужа хата..." |
"Так було в інших, і так буде в нас..." |
Ніколи не пізно кохати |
Романів |
Я так люблю Україну! |
Інша |
Красунечка |
Сумління |
Дорога до мами |
Шалений рай |
Щаслива |
"Матінко моя, не наснись журбою..." |
Я не вийшла з народу, я сама є народ! |
Про пісню |
Не фліртуй, красеню, краще тікай |
Рабиня |
Пустоцвіт |
Ще далеко до зими |
Не залишай мене на самоті |
Пристрасть |
Не вій смуту в моє серце |
Пуп’янок надії |
Нема притулку |
Втрата |
Його нема... |
Намріяний птах |
"Я хочу сховатись в тумані..." |
Сльози – ліки |
"Зозуля літа нарахує мені..." |
Схаменись! |
Від серця до серця |
Сльози |
Музика чистої правди |
Навчи мене жити |
Казка |
Сопілочка |
Крадене щастя |
Подарунок |
Розлука |
Все для тебе |
Дзвони |
Розчарування |
Небо спокутує жалі |
Колодязь сліз |
Квітка |
"Вы знаете, что я еще жива..." |
"Мы распускаемся весной..." |
Помолись за мене |
Колискова |
Доля-дорога |
Накуй, зозуленько |
"Я режисер своїх надуманих рядків..." |
Мобільний монолог |
Люлі-люлі |
Бур’яни |
Мати |
Батькова могила |
Світлиця |
Там все моє |
У садочку |
Зустрічай весну |
І хто краще знає |
"Кохала тебе ні за що, просто так..." |
Мінлива натура |
Диригент |
Десь посередині |
Не зволікай |
Матері |
Зоряна дорога в пекло |
Каяття |
Дивна казка |
Спогад |
Відпусти |
Мандри |
Весна |
Рідна домівка |
У чому річ? |
Пізня квітка |
Так судилось |
Зрада |
Дівчина-пора |
Залишаю тобі |
Замерзлі почуття |
"Як шкода, коханий..." |
Дикі гуси |
Де ти, сину? |
Цвинтар |
*** |
Батькові |
Закони потойбіччя |
А ти ж казав |
*** |
"Якби вас не було, я б іншою була..." |
Чуєш, не мовчи |
Валіза |
Іржавий світ |
"Мої вірші омиті чистими сльозами..." |
"Я не писала стільки літ..." |
Безсоння |
Горіла хата |
А вони не йдуть |
Вмирала мати |
Віддзеркалення |
Горе-хатина |
Я п’ю весну |
Всесвіт дитинства |
На світі є такі місця |
|
|
|
© Copyright: Тетяна Левицька, 2007 |
|
РЕЦЕНЗІЇДодати рецензію
|
|
Трепетно, нежно, восторженно!
Это не просто стихи. Это песнь щедрого сердца и влюблённой души!
Дай Вам Бог судьбы и счастья в мечтах и наяву!
Странник
НатаШалле - 2008/08/05 13:32 »
|
ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
|
Огромное спасибо за чувственность, искренность и
щедрость по отношению ко мне.
Вам также желаю радости и счастья.
Татьяна
Тетяна Левицька - 2008/08/05 16:08
|
|
|
Я теж хочу ТАК писати
саша Барік - 2008/07/12 23:30 »
|
ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
|
Сашо, ти будеш так писати а може й краще.
Вершина поезіі знаходиться за межами людського розуміння.
Однім муза вказує шлях до вершини, інші без допомоги знаходять його.
Більше пиши, читай та працюй над кожним твором.
Римувати у правільнім ритмі можна навчитись.
Найважче викликати емоціі. Вірш повинен нестив в собі змістовне навантаження,
образність, емоційність, енергетику. Я теж хочу писати краще.
Ніколи не треба зупинятись на досягнутому.
З подякою за рецензію та побажанням успіхів,
Тетяна
Тетяна Левицька - 2008/07/13 11:26
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|