Головна
Логін:  
Пароль:
  Забув пароль
  Реєстрація
про сайт редколегія автори твори обговорення додати твір
Головна · Твори  
Молодіжні Новини
21.12.2007
Білов: Захоплення райадміністрації – цинічне втручання в роботу влади
21.12.2007
Передача Вифлиємського вогню миру в Києві
21.12.2007
"Тризуб" провів засідання
21.12.2007
У Самарі зібралися добровольці всієї області
21.12.2007
"Ведмедики" бачать Путіна мегасуперведмедем
21.12.2007
В Естонії підліткам хочуть надати право голосу
21.12.2007
Агов, вузи!..
21.12.2007
Молодь привітала Верховну Раду з Миколаєм
21.12.2007
Відбулася всеукраїнська конференція "Здорова молодь – здорове майбутнє "
21.12.2007
Конкурс "Добродійник року 2007 у м. Донецьку"
Твори
Я стою до тебе спиною
Анастасия Шелкеева

я стою до тебе спиною,
іноді відчуваю твій гарячий погляд,
іноді мені здається, що ти тримаєш мене за руку…
а можливо, це зовсім і не ти зі мною поряд…
але ні… ніби ти…
я чую твої думки у своїй голові…
я вигадую їх сама. мені далі нікуди йти!
переді мною вже не осінь, ще не літо,
а знову зима.
ти гостем з’явився у моєму житті,
а я не зуміла запросити тебе на обід,
сніданок чи вечерю…
мені важко пройти поряд і сказати тобі «привіт»…
і не зазирнути у дивну темноту і пристрасть твоїх очей…
мені страшно думати про безглуздість
нашого знайомства.
я бажала тебе понад усе!
іноді чекаєш, сподіваєшся
на якесь невідоме іншим пророцтво.
іноді говориш, що життя схоже на карусель.
вона крутиться, обертається,
веселить та вбиває чужі надії.
вона говорить іншою мовою, або нам зовсім
нема до неї діла…
я сиджу на цій каруселі, чомусь до тебе спиною.
чому? якщо я вже так тебе хотіла?!
боюсь подивитись в обличчя, побачити цей погляд,
який теж бажає мене, так, чорт забирай! бажає мене…
чому знову не ти мене кличеш?
чому це поле між нами, це бездоріжжя таке сумне і складне?
і мовчить телефон цілими ночами,
і паршиві сни, в яких одинокі пальці блукають вулицями Львова…
що означає наше мовчання в них, поясни?...
це відсутність реальності у мені самій, кажуть вже – не здорова…
а чхати я хотіла на те, що мені говорять інші.
помиляюсь, падаю, встаю, іду далі…
стаю до тебе спиною і стікаю кров’ю своїх сліз…
одна сказала, щоб я крутила до тебе педалі,
друга – щоб геть забиралася, бо тут таке скрізь.
не пам’ятаю нікого, і не хочу!
от стою до тебе спиною, і ніби не я…
ніби бачу зі сторони наші дитячі помилки, гордощі,
відгороджені бетонною стіною, і думаю, дивлячись на нас:
«які ж все таки дурні вони…»
тепер в мене багато чого за спиною, цілі пакунки,
мішки, шафи з думками,
залишками розбитих мрій,
не розпаковані мною подарунки,
що несуть в собі лишень пустоту і безглузду нитку надій…
торішні сварки, про які вже забула, щоденники, листи,
маски, фантазії…
заплющую очі, хочу до цього всього доторкнутись….
і торкаюсь, а там – ти!
господи…хоч би всміхнувся! ну хоч би
у цьому дивному сні голодної, як би ж то нашої, ночі…
27.10.07
Інші твори автора:
НАВІЩО
Пробуджуєш у мені бажання...
Фигура голубя
Солодкі_Дощі

© Copyright: Анастасия Шелкеева, 2007

РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
Увага!
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
Гарні твори
Холод...
Поза зоною ***
Ми прокинулися під срібло джазу...( "я кохаю JAZZ" № 2)
Мария Белова
Печальные глаза.
Руденко Виктория
Прощай ночной пустынный город
михайло романяк
Я наново звернув до мови україньской
Юрий Лопатеев
Загальна осінь
Василь Шляхтич
Карпатські нотатки
Ірина Павленок
маленькій...
Марта Кохань
сон
Геннадий Яковлев
Прости за то, что я люблю
Станислав Островский

про сайт | редколегія | автори | твори | обговорення | додати твір

Copyright 2005 © Всі права застережено