|
|
|
22.10.2007
Як не заснути на лекції, або cлухаючи, почути... |
|
22.10.2007
"Молоді" росіяни вшанували пам'ять загиблих бауманців |
|
22.10.2007
Ідеолог ЄСМ: Росія повинна підтримати зусилля організації |
|
22.10.2007
Українська й польська молодь зібралася на конференції |
|
22.10.2007
Студенти влаштували бій подушками в центрі Брюсселя |
|
22.10.2007
СУМ проти штучного розпалювання міжнаціональної ворожнечі |
|
22.10.2007
Ярмарок вищих навчальних закладів Німеччини |
|
22.10.2007
Табір "Школа статевого й репродуктивного здоров'я для чоловіків" |
|
22.10.2007
"МОДОС" ініціював громадянську кампанію щодо строкової служби |
|
22.10.2007
Конкурс міні-грантів щодо дитячої та молодіжної політики |
|
|
|
|
|
|
24.11.1994
Малий Сергій
|
|
Нарешті вже, нарешті день настав,
Якого я боявся підсвідомо.
Так довго, довго я його чекав,
І все це вже давно мені відомо.
Я скло ламав руками, я хотів
Умитись власною своєю кров'ю.
Нарешті я відчув і зрозумів
Те, що у світі цім всі звуть любов'ю.
Я кров мішав із власними слізьми
І краплі падали униз червоно-срібні.
Ось серце, ось вон, молю - візьми,
Але воно тобі вже не потрібне.
Я блазень, я актор, кретин і власний кат,
І притулку нема мені в цім світі,
Я всім обрид і я всіма проклят;
Умру - і мало хто цю смерть помітить…
Я знаю - все мине, розвіється, як дим;
Я знаю - все коли-небудь вгасає;
Та знаю я одне, і я живу одним -
Любов, Надія, Віра не вмирають! |
|
|
|
© Copyright: Малий Сергій, 2007 |
|
РЕЦЕНЗІЇДодати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|