virsh.com.ua :: Твори

Вже наближалася осінь до моїх вікон.
І в перше в житті я її не боявся,
Я, можна сказати, зламав хід думок
І з страхом за мить розпрощався.

Я знав, що ця осінь минатиме ваще ніж та, що булла,
Я знав, що може до грудня мене й не вистачить.
Я знав, що тепер сам на сам я маю з нею зустрітися,
Аби врешті решт знайти спільну мову.

Я відчував, все що тепер відбувалося іншим поглядом,
Я дивився, уже не так на предвиборчу агітацію з політичним голодом,
Я б навіть сказав, що програв, аби повернутись з попелю
Щоб відчути хочь раз, тепло не у філіжанці кофію.

Я намагався про НЕЇЇ не думати з ранку.
Я намагався забути ЇЇ ввечері.
Я викреслив ЇЇ мобільний з памяті свого стільникового.
Видалив ЇЇ з контактів он-лайн мережі.
Я намагався довести собі, що не закоханий.
Що те, що зараз зі мною коїться, як мінімум паніка,як максимум меланхолія

Та врешті решт час взяв своє
Доводячи до свідомості
«Так, я кохаю тебе»
А за – це, а ні трохи не соромно.
Хоч у вікно і стукає осінь,
І вечори стали холодними
Та дотягну я до весни
Заради кохання і погляду.

Інші твори автора:

Скептичні вітри (До Лесі)

Заплутані почуття Заплутані почуття Заплутані почуття Заплутані почуття Заплутані почуття Заплутані почуття Заплутані почуття Заплутані почуття заплутані почуття

Синоптики тут ні до чого

тримай

кризові явища. кінець 2008

Їжачок (блакитним очам з свідомої пам’яті присвячую……….. )

Більше ніж можу випити я

Залишок морфію

анархія

стен осені

я за тобою сумую