|
|
|
23.10.2009
Болонська реформа: що буде зі "старими" ступенями в німецьких вузах? |
|
23.10.2009
В успішне майбутнє з європейською освітою |
|
23.10.2009
Лікнеп із комунікативних методів |
|
23.10.2009
Саміт президентів BEST у Львові |
|
23.10.2009
Олег Акимов: Соромно не за нашу молодь, а за владу, «яка працює» |
|
23.10.2009
Через грип H1N1 у Забайкаллі призупинено осінній призов |
|
23.10.2009
ВР підвищила ставки акцизного збору на тютюнові вироби до 36% |
|
23.10.2009
Конкурс есе в рамках проекту «Оздоров суспільство» |
|
22.10.2009
Програма “Засоби масової інформації – посередники між народами” |
|
22.10.2009
Зустріч в Посольстві Латвійської Республіки в Україні |
|
|
|
|
|
|
***
Річка
|
|
Мені наснились небеса
І голуби у їх склепінні.
Мені здалось, що я не я:
Мене спіткали зміни.
І тільки вітер у кущах
Камелій і шипшини,
Він залишився, як і був
Такий непевний та постійний.
Пекельний сум.
Клечальна пісня.
Журавлі.
Вони летять додому
Сумний сміх долі
Ехо й соло:
"Ти вже не та..."
Мені пора...
Змивають хвилі часу
межі. І "Ти не ти..."
Так це не я,
Прости.
Мені вже час
вертатися додому.
Насправді ні, - ще не пора
Пора прийде, коли буде вже пізно
Тоді полине лиш сама душа
А тіло лишиться незмінним.
Такий от в нас чарівний декаданс,
В душі - лиш вічна осінь, дощ і злива.
Така от нетривка, імлиста туга
Спонтанна й пристрастна, як джаз.
|
|
|
|
© Copyright: Річка , 2009 |
|
РЕЦЕНЗІЇДодати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|