 |
|
|
|
07.04.2010
Голова центру латиської мови проти викладання у ВНЗ російською |
|
07.04.2010
Вчителям пригрозили кримінальною відповідальністю за статеве виховання |
|
07.04.2010
Для «галочки» |
|
07.04.2010
Життя після навчання за кордоном – повертатися чи залишатися? |
|
07.04.2010
“Career Forum” у Харкові - "Дні кар’єри" в Івано-Франківську |
|
07.04.2010
Здоров’я українських призовників стає усе гіршим |
|
07.04.2010
Прес-конференція "СБУ в університетах Києва і антистудентські репресії" |
|
07.04.2010
Літня школа Європейського інституту журналістики в Празі |
|
06.04.2010
Дебатно-дискусійний клуб «Пошук»: найбільша цінність – людське життя! |
|
06.04.2010
Міжнародний дебатний турнір «FIRE» |
|
|
|
|
|
|
|
Вінсент
Вячеслав Семенко
|
|
Маляр живописав живе , як бачить око
з - під брів рудих.А бачило воно
до божевілля ясно і глибоко
де в світі голодно і холодно.
Потворності краса - життя відбиток,
в очах - убогість, руки, як коріння.
Неначе сум на полотні розлито,
в напрузі тиші - дике голосіння.
З"їдають не картоплю - свою долю.
Поки в руках селянських болі снили,
із пензлів душі випустив на волю
і сів за стіл разОм із ними...
...Він між ними ховався від пекла, що звалось довкіллям,
бо прийшов з паралельних світів аксіоми Евкліда,
і з собою приніс кольорів незнайоме світіння
для незрілого світу, якого усі ми є діти.
Світ дивився на нього, як з жовтими віями сонях.
Як дорога у полі - сліди ,що ніяк не зіллються,
одночасно душею у двох нерозгаданих ролях.
(Для людей - загадковий, реальний для свОїх іллюзій.)
Ростирав на палітрі не фарб блискітливу олійність--
колір пристрасті, колір гріха у порочному колі...
Барви калейдоскопності, ночі паризьких обіймів
в чорнозем полотна переносив майстерно рукою.
Пелюсткова прозорість і очі здивованих квітів,
опівнічна усмішка кав"ярень - озлоблений вишкір.
І розвіює плям кольоровість імпресії вітер ,
підкидає стальної ажурності Ейфеля вище .
На прозорому склі полотна зорі-риски в польоті,
як у дівчини очі,червоні від недосипання,
легковажиться Арль, по-осінньому у позолоті.
А у скроню, як спис , вістря пензля - вершина страждання.
Буревієм, зачиненим в кліть черепної коробки,
б"ються роздуми і каламутять прозору реальність.
Несподіваний ранок, без спокою ніч - день короткий
засина.І уже край життя - не лякаюча крайність.
Він прийшов,перетнувши розмеженість простору й часу.
Світлоквітну палітру обрав,промінявши комфортність...
...І пішов,розчинивши сучасність його в передчасність.
Обірвалася пісня в четвертій октаві на форте. |
|
|
|
| © Copyright: Вячеслав Семенко, 2008 |
|
РЕЦЕНЗІЇДодати рецензію
|
|
|
"...для незрілого світу, якого усі ми є діти..."
це точно!
ОлесяБілоцвіт - 2008/01/21 00:21 »
|
|
|
|
цікавить не тільки ваше ставлення до михайля. я просто його дуже люблю, крім цього мені подобаються ваші метафори. такі як "руки,як коріння", наприклад. і ще мені імпонує пелюсткова прозорість. А.Дзвінка
AЛІНА ДЗВІНКА - 2006/11/19 14:35 »
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|
