|
05-05-2005
Українська поезія із віку в вік.
Шановні друзі! Щонайменше один раз на тиждень ми плануємо давати книжковий огляд новим (чи не дуже новим, але надзвичайно цікавим) виданням. Книжковий огляд буде присвячено сучасній українській поезії. Так, сьогодні, ми подаємо коротку характеристику на московське видання серії “Слов’янська поезія ХХ—ХХІ. Із віку в вік” - "Українська поезія".
Минулого року, до дня слов’янської писемності та культури в Москві у серії “Слов’янська поезія ХХ—ХХІ. Із віку в вік” вийшов чи не найсолідніший за обсягом том — “Українська поезія”. Видання насамперед цінне тим, що за своєю тематикою є рідкісним у пострадянській Росії, та й російський читач має нечітке уявлення про літературне й загальнокультурне життя в нових незалежних державах, яке до того ж формується під впливом коротких, далеких від системності повідомлень у мас-медіа, в основному соціально-політичної тематики.
Вісімсотсторінкову ошатну книгу з паралельними українськими та російськими текстами, яка хронологічно охоплює другу половину двадцятого та початок двадцять першого століття, видало за підтримки Міністерства культури Російської Федерації та сприянням Російського Державного Театрального Агентства московське видавництво “Пранат”.
Читача збірки чекають чимало цікавих відкриттів. Одне з них упорядник називає геопоетичним: російській аудиторії вперше представлено творчість поетів українського зарубіжжя. Канада й США, Бельгія й Австралія, Німеччина й Словаччина, Бразилія й Польща, Румунія й Росія... — така сьогодні географія творення української поезії. В еміграції сформувались такі яскраві майстри слова, як Василь Барка, Олег Зуєвський, Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Богдан Рбчак, Віра Вовк, Юрій Тарнавський, Роман Бабовал та інші. Серед них незвичністю долі й творчих пошуків виділяється українська поетеса німецько-норвезько-ірландського походження, американка у кількох поколіннях Патриція Килина. Більшість із цих поетів до початку 90-х років ХХ століття вважалися представниками “буржуазно-націоналістичної”, “ворожої” літератури, а тому були заборонені й майже невідомі читачам в самій Україні.
На сторінках збірки російський читач вперше зможе познайомитися з творчістю українських поетів, шо мешкають у Російській Феерації: це Геннадій Турков з Хабаровська, В’ячеслав Шевченко з Єссентуків, Арсентій Струк із Калуги, Юлія Ільїна, Іван Шишов та Віталій Крикуненко з Москви. Кожен з них в міру сил продовжує традицію побутування українського літературного слова на російських теренах.
Уперше російська читацька аудиторія відкриє для себе імена багатьох поетів української “невільницької музи”, тих, що на рубежі століть відкрито протиставили себе тоталітарному режиму й були за це піддані переслідуванням, моральному терору й політичним репресіям. І це не тільки вірші вже знаного в Росії Василя Стуса, але й твори ще майже невідомих тут поетів — Ігоря Калинця, Івана Світличного, Тараса Мельничука, Михайла Осадчого, Степана Сапеляка, Василя Рубана, Григорія Чубая, найвидатніших представників “Київської школи” — Василя Голобородька, Віктора Кордуна, Миколи Воробйова та багатьох інших…
Наприкінці вісімдесятих — початку дев’яностих років минулого століття відроджується традиція українського авангардизму, яка представлена на сторінках збірки літературними групами “Бу-Ба-Бу” (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), “Нова дегенерація” (Степан Процюк, Іван Андрусяк, Іван Ципердюк), Володимиром Цибульком та іншими поетами. Ренесанс формотворчих пошуків, який яскраво проявився в українській поезії 1920-х років, продовжується і в творчості поетів-дев’ятдесятників і так званих постдесятників (Василь Махно, Мар’яна Савка, Максим Розумний, Олег Гуцуляк, Роман Скиба, Сергій Жадан, Ігор Бондар-Терещенко…)
Безумовно, окрасою антології є поезії майстрів, імена яких вже майже півстоліття не сходять з поетичного небосхилу України: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Борис Олійник, Іван Драч, Дмитро Павличко, Павло Мовчан.
Немає сумніву, що вихід антології сучасної української поезії стане непересічною подією у літературному житті пострадянського простору.
Юрась
Перейти до списку
|
