|
|
|
 |
|
|
|
ПРО БОРЩ І НЕ ТІЛЬКИ
Вячеслав Семенко
|
|
Сотворіння борщу я б назвав ворожінням,
щоб листок до листочка,все вчасно і все до смаку.
Чари сонця й землі усмоктало коріння,
щоб не втратили люди написане їм на віку.
Із пестливих долонь землелюба-трипільця
запліднилася нива зерном україноєства.
І, заливши ріллю сонцекров'ю по вінця,
уродила нородом на тисячолітні жнива.
Переможно верталися вої Олега
з далини, зруйнувавши чужинську ворожість ущент.
І княгиня, подякувавши оберегам,
частувала його оксамито-червоним борщем.
Відряджала Андрія на Січ Бульбашиха,
до борщу стеребила під сльози іще часника.
Підвивала, ридала, молилася стиха,
ніби знала вона, що востаннє годує синка.
Манівцями у ліс у тривозі - Ганнуся,
притискала у хустці ще теплий з борщем казанок.
У пілотці під зіркою не промахнувся -
страву й кров розчинив у долонці осінній листок.
На Дністрі, чи на Прип'яті - у вишивАнці
в котрий раз ще шаткує капусту жіноча рука,
і не зна... |
|
|
|
|
© Copyright: Вячеслав Семенко, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Це торкається самих глибоких струн моєї душі української! =)
Катерина Божок - 2008/12/07 20:06 »
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
