|
|
|
 |
|
|
 |
ПРО БОРЩ І НЕ ТІЛЬКИ
Вячеслав Семенко
|
|
Сотворіння борщу я б назвав ворожінням, щоб листок до листочка,все вчасно і все до смаку. Чари сонця й землі усмоктало коріння, щоб не втратили люди написане їм на віку.
Із пестливих долонь землелюба-трипільця запліднилася нива зерном україноєства. І, заливши ріллю сонцекров'ю по вінця, уродила нородом на тисячолітні жнива.
Переможно верталися вої Олега з далини, зруйнувавши чужинську ворожість ущент. І княгиня, подякувавши оберегам, частувала його оксамито-червоним борщем.
Відряджала Андрія на Січ Бульбашиха, до борщу стеребила під сльози іще часника. Підвивала, ридала, молилася стиха, ніби знала вона, що востаннє годує синка.
Манівцями у ліс у тривозі - Ганнуся, притискала у хустці ще теплий з борщем казанок. У пілотці під зіркою не промахнувся - страву й кров розчинив у долонці осінній листок.
На Дністрі, чи на Прип'яті - у вишивАнці в котрий раз ще шаткує капусту жіноча рука, і не зна... |
|
|
|
|
© Copyright: Вячеслав Семенко, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Це торкається самих глибоких струн моєї душі української! =)
Катерина Божок - 2008/12/07 20:06 »
|
|
|
|
|
 |
|
|
|
 |
|
|
 |
Стань автором!
Додай свої твори зараз! Поринь у наш світ! Просто реєструйся!
|
 |
|
|