|
|
|
 |
|
|
|
Монна&Ліза
KОСТЯНТИН ПАВЛЯК
|
|
Я нарешті все про себе взнав,
І про те, коли і ким я був :
Перехдив Рубікон,
Ім"я мав Наполеон,
На «Титаніку» тонув…
І Америку відкрив я,
І ненароком розробив дуст,
А ще раніше – колесо,
Й нашептав мадам Тюссо,
Щоб вона зліпила мій бюст…
Часто згадую про те, як
Штурмом брав я Теночтітлан,
І ацтекшу не одну
Мав тоді я за жону,
А Кортес був мій друган.
Над горами пролітав я,
По пустелі сорок літ йшов,
Океани - острови ,
Вершники без голови,
Перші поцілунки й перша кров…
Я набачився всього, аж
Все набридло, наче шансон ,
Люди, коні, кораблі,
Арбалети і шаблі,
Монна Ліза й море інших монн…
Я знайшов собі нарешті рай,
Тож зніміть із мене цей дар,
Сонце сіло за Дніпром,
Тепло пахне молоком,
Й поцілунок її – нектар…
18.06.2005 р.
|
|
|
|
|
© Copyright: KОСТЯНТИН ПАВЛЯК, 2005
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
