Весна. Як хочеться тепер ридати,
Як хочеться кричати про любов.
Про поцілунок хочеться благати,
І ніжність губ твоїх відчути знов.
Тебе любити буду цілу вічність,
І завжди зватиму ангелом своїм.
І лиш молитиму тебе про вірність,
І буду плакать за гріхом твоїм.
Ти був до мене злим, та я не бачу,
Мене образив ти, та я не поміча.
Бо я люблю тебе, мій ангел милий
Любов"ю вічності, що не згаса.
Любитиму ще дужче я,
І плакати я буду все сильніше.
І житиме завжди любов моя,
Лише життя моє пройде скоріше! |
|
